ПоділитисяДля мене велика честь отримати цю відзнаку. Але я сприймаю її не як особисту нагороду — це нагадування про відповідальність, яку ми всі несемо щодня.
Я — стоматолог, і моя робота рятує посмішки. Але зараз, у час, коли країна бореться за життя, я не можу залишатися осторонь. Я допомагав, допомагаю і буду допомагати Україні, незважаючи ні на що.
Останнім часом я бачу, що донатів стає менше. Люди звикають, втомлюються, відкладають «на потім». Але правда проста й болюча: від цих внесків залежить чиєсь життя. Чиєсь повернення додому. Чиясь можливість дожити до завтра.
Я хочу, щоб ця нагорода була не лише знаком вдячності, а й нагадуванням: ми маємо триматися разом і підтримувати тих, хто зараз тримає нас.
Працюю, допомагаю і буду робити це далі. Бо інакше не можу. Бо це моя країна.
І її життя — у наших руках.
Слава Україні 🇺🇦
